понабухати

-а́є, док.

1) Набухнути (про бруньки, плоди і т. ін.).

2) Набравшись рідиною, збільшитися в об'ємі (про частини тіла, місця на тілі); понабрякати. || у сполуч. зі сл. жили, м'язи. Збільшитися в об'ємі від напруження.